Пам’ятка «Як уберегтися від злочинних посягань та не стати потерпілим» 

     За останній період часу в Закарпатській області збільшилась кількість майнових злочинів, скоєних відносно неповнолітніх. В більшості випадків предметом злочинних посягань є мобільні телефони.    
     Основними майновими злочинами, від яких потерпають неповнолітні, є пограбування, шахрайство та крадіжки.   
   Відповідальність за вчинення крадіжок передбачена статтею 185 Кримінального кодексу України „Крадіжка”. Крадіжка – це таємне викрадення чужого майна. Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, злочинець вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило крадіжка вчиняється за відсутності будь-яких осіб (власників майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо).   
    Відповідальність за вчинення пограбувань передбачена статтею 186 Кримінального кодексу України  „Грабіж”. Грабіж – це відкрите викрадення чужого майна. Відкритим визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину. Такими особами можуть бути особи, у власності, володінні чи під охороною яких знаходиться майно, на яке здійснюється посягання, очевидці. Типовим проявом грабежу є так званий "ривок”, коли грабіжник, несподівано для потерпілого чи інших осіб, захоплює майно (вихоплює із рук сумку, телефон, зриває з голови шапку тощо).   
   Відповідальність за вчинення шахрайських дій передбачена статтею 190 Кримінального кодексу України „Шахрайство”. Шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман, як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном та придбання права на таке майно, полягає у повідомленні потерпілій особі неправдивих відомостей або приховування певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки потерпілого, з метою введення в оману потерпілого. Зловживання довірою полягає у недобросовісному використанні довіри з боку потерпілого для заволодіння чужим майном чи правом на нього. Винний використовує особливі довірчі стосунки, які склалися між ним та власником майна. Найчастіше злочинці під час скоєння шахрайства та грабежів користуються наступною схемою: вибирають жертву (потерпілого), переважно школярів початкової ланки, потім вичікують слушного моменту, щоб підійти до жертви в найменш людному місці, або можливість відвести її в сторону від інших людей. Далі під приводом здійснення негайного телефонного дзвінка, перевірки мобільного на предмет викрадення або взагалі залякавши, відбирають телефон у потерпілого. Найчастіше такі злочини здійснюються групою осіб. Крадіжки майна неповнолітніх здійснюються переважно в роздягальнях, класах навчальних закладів, під час проїзду в громадському транспорті, на пляжах та інших місцях масового скупчення молоді. 

Поради дітям, як необхідно діяти, щоб не стати жертвою злочинних посягань: 
- у першу чергу не спілкуйтеся з незнайомими чи малознайомими людьми, 

- на їхнє запрошення пройти з ними у віддалені місця (парк, під’їзд, гараж та ін.) слід відмовитися; 

- на спробу незнайомця відвести Вас у бік від інших, слід привернути до себе увагу дорослих перехожих, краще жінок або інших людей, які поряд знаходяться, можна привітатися з ними та попросити їх про допомогу, а потім піти разом з ними, повідомивши, що Вас хотіли обікрасти; 

- на прохання невідомого дозволити подивитися ваш мобільний телефон, необхідно йому відмовити і сховати телефон у кишеню; 

- при спробі невідомого силою забрати телефон, потрібно голосно закричати, покликавши на допомогу, та втекти до людного місця (школи, магазину, супермаркету, натовпу людей тощо); 

- слід не демонструвати цінні речі та гроші в присутності невідомих Вам людей; 

- не залишати без нагляду особисті речі, особливо мобільні телефони, в роздягальнях спортивних залів, навчальних класах, коридорах; 

- під час проїзду у громадському транспорті цінні речі (мобільні телефони, гроші тощо) необхідно тримати у внутрішніх кишенях одягу. 

Якщо вже такий випадок стався, тобто у Вас відібрали мобільний телефон або інші цінні речі необхідно: 

- негайно звернутися до міліції! Зателефонувати за номером 102. Зателефонувати можливо з будь-якого таксофону на вулиці (дзвінок в міліцію безкоштовний) або попрохати перехожих зателефонувати з мобільного телефону (дзвінок також безкоштовний). Добігти до найближчого магазину чи іншого приміщення, де можливо є телефон та зателефонувати в міліцію.

- обов’язково спробувати запам’ятати особу злочинця, його зовнішній вигляд, зокрема одяг, можливо особливі прикмети (татуювання, шрами, особливості мови), де саме стався злочин, о котрій годині та у якому напрямку зник злочинець.

- у розмові по телефону з міліціонером необхідно спокійно повідомити свої повні анкетні дані (прізвище, ім’я та по батькові, адресу проживання), коли, де та з яких обставин стався злочин, інформацію про злочинця, номер свого мобільного телефону та модель, колір, його особливі прикмети. 

- необхідно повідомити батьків про ситуацію, яка сталася. Якщо ви знаходитеся у школі,

- класного керівника, директора чи іншого педагогічного працівника.
- звернутися разом з батьками з письмовою заявою до найближчого райвідділу міліції. Бажано при собі мати документи на викрадений мобільний телефон. Звертаємо увагу на необхідність термінового повідомлення працівників міліції про скоєний злочин, оскільки в кожному населеному пункті постійно чергують пересувні наряди міліції, вони зможуть терміново виїхати до місця скоєння злочину та організувати пошук і переслідування злочинців «гарячими слідами». Повідомляємо, що всі викрадені мобільні телефони заносяться до бази викрадених речей МВС України. Таким чином працівники міліції, виявивши викрадений мобільний телефон, можуть у подальшому вилучити його та повернути власнику. 

Звернення до батьків! 
Радимо батькам у колі родини провести маленькі тренінги (навчання) з моделюванню таких ситуацій та готовності вийти з них дитини.

Прохання до батьків - не купувати мобільні телефони високої вартості, оскільки їх власники в першу чергу потрапляють в поле зору злочинців, особливо дітям, які навчаються у початкових класах.

Учням у школі категорично не дозволяється: 

- приносити до закладу засоби мобільного зв′язку 

- мати неохайне довге волосся, фарбувати його, 

- мати довгі нігті або вкривати їх лаком яскравого кольору, 

- накладати макіяж на обличчя, 

- носити прикраси (крім пари невеликих сережок для дівчат)

- використовувати на території школи значки політичних партій та релігійних конфесій 

- вживати нецензурні слова. 


У школі категорично забороняється палити та вживати алкогольні та слабоалкогольні напої.